Про надання роз’яснення
Головне управління ДФС у Запорізькій області на виконання ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) на Ваш лист стосовно визначення статусу резидента повідомляє.
Поставлене питання: «Чи вважається особа, громадянка Російської Федерації Б., резидентом згідно ст. 14.1.213 Кодексу, якщо вона з 2004 року по сьогоднішній день постійно проживає в Україні разом із сім’єю, має картку фізичної особи-платника податків в Україні з 2004 року, посвідку на постійне місце проживання?»
Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп. "в" п. 14.1.213 ст. 14 Кодексу, згідно з яким: фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до положень абзацу п’ятого ст. 3 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.3003 №1382-IV (далі - Закон № 1382) місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Згідно з ст. 5 Закону № 1382 законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства – є підстави, визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI (далі – Закон № 3773).
Відповідно до ст. 5 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій – чотирнадцятій та сімнадцятій ст. 4 Закону №3773, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Разом з тим видана іноземцю на підставі Закону України від 07.06.2001 року №2491 «Про імміграцію» посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, як наслідок - не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні.
Таким чином, при визначені резидентського статусу іноземця необхідно враховувати положення пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Перший заступник начальника О.П. Фоменко