Про розгляд листа
Головне управління ДФС у Запорізькій області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Кодекс), розглянувши Ваш лист), щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, повідомляє наступне.
Пунктом 266.1 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПКУ) визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування, відповідно до вимог підпункту 266.2.1 пункту 266.2. статті 266 ПКУ, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 14.1.1291 «в» пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. До будівель торгівельних відносяться торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування.
Згідно з підпунктом 266.2.2 «е» пункту 266.2 статті 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування: об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках.
Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. №507 (далі – ДК БС) передбачено, що криті ринки, павільйони та зали для ярмарків відносяться до підкласу 1230.2, класу 1230 «Будівлі торгівельні», групи 123 «Будівлі торгівельні», підрозділу 12 «будівлі нежитлові», розділу 1 «Будівлі».
Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (далі – Правила торгівлі на ринках), ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.
Згідно з пунктом 4 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. №198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» (далі – ПКМУ №198), мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - це невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту.
Визначення суб’єктів малого та середнього підприємництва наведено у ст. 55 Господарського кодексу України зі змінами та доповненнями.
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 та підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, для визначення належності до об’єктів, які не є об’єктами оподаткування, необхідно дотримуватись всіх умов, передбачених нормами ПКУ, ПКМУ № 198, при цьому враховувати Правила торгівлі на ринках та рішення сільських, селищних та міських рад.
Заступник начальника А.В. Северін