Про розгляд листа
Головне управління ДФС у Запорізькій області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі - Кодекс), розглянувши Ваш лист щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і в межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
Згідно з підпунктом 14.1.129¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду, зокрема, будівлі промислові та склади.
Згідно з підпунктом 266.2.2 «є» пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 р. № 507 затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади» належить клас (код 1251) «Будівлі промислові», який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо.
Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі – ДК 009:2010), економічна діяльність – процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.
Термін «процес промислового виробництва», крім процесу перероблення, який використовують для виготовлення нової продукції, оброблення товарів, які були у використанні, стосується також надання промислових послуг.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва – це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», C «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».
Згідно з обліковими даними ДФС, основним видом економічної діяльності ПрАТ «Т» є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).
Водночас слід зазначити, що відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Отже, з метою з’ясування приналежності об’єктів нежитлової нерухомості до об’єктів оподаткування чи до об’єктів, які не є об’єктами оподаткування, необхідно дотримуватись умов, визначених підпунктом 266.2.2 «є» пункту 266.2 статті 266 Кодексу, ДК 018-2000, ДК 009:2010 та враховувати рішення сільських, селищних, міських рад за місцезнаходженням такої нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Кодексу платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Відповідно до підпункту 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 Кодексу податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Заступник начальника О.А. Хотенко