Про надання податкової консультації
Головне управління ДФС у Запорізькій області за результатами розгляду листа «…» щодо повторного роз’яснення відображення амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів та операцій з продажу заставленого майна повідомляє наступне.
Щодо відображення амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.
Як було роз’яснено у листі ГУ ДФС у Запорізькій області від 17.06.2016 №2044/10/08-01-12-03-11 матеріальні активи, вартість яких не перевищує 6000 грн. (далі- МНМА), з метою оподаткування не відносяться до основних фондів. При цьому, ст. 138 Податкового кодексу України (далі-ПКУ) встановлено порядок формування податкових різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
При застосуванні податкових різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (з урахуванням суми амортизації МНМА) та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ст. 138 Кодексу, з урахуванням обмежень встановлених п. 14.1.138 ст. 14 Кодексу (без урахування амортизації МНМА, у зв’язку з тим, що МНМА з метою оподаткування не відносяться до основних фондів).
Щодо операцій з продажу заставленого майна.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ.
Відповідно до п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 138 ПКУ основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Статтею 138 ПКУ встановлено різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Згідно п. 138.1 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.
При цьому, відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
- на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
- на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, у разі продажу основних засобів фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості такого об'єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшується на суму залишкової вартості такого об'єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Разом з цим, звертаємо увагу, що відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон №996-XIV), регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів України), який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності (п.3. ст.6. Закон №996-XIV). Розробником стандартів та правил ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності та є обов’язковими для банківської системи, виступає Національний банк (ст.41 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).
Перший заступник начальника О.П. Фоменко