Про розгляд звернення
Головне управління ДФС у Запорізькій області відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянуло звернення Підприємства щодо реєстрації акцизного складу, реєстрації платником акцизного податку та сплати акцизного податку з реалізації пального.
Щодо реєстрації акцизного складу суб’єктом господарювання, який приймає на відповідальне зберігання пальне повідомляємо, що за визначенням, викладеним у пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі Кодекс) акцизним складом вважається спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з абзацом сьомим пункту 2 Загальної частини Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1442, приміщення - частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу.
Таким чином, аналіз викладених норм свідчить про те, що акцизним складом вважається лише приміщення, розташоване на митній території України, яке, зокрема, містить у своєму внутрішньому об'ємі відповідні ємності, за наявності умов, визначених у пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а розпорядником акцизного складу є всі особи, які реалізують пальне в Україні.
Відповідно до п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Тобто, операції з передачі (відпуску, відвантаження) «Зберігачем» пального «Поклажодавцю» на митній території України на підставі договорів зберігання у розумінні п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу не вважається операціями з реалізації пального. А відповідно «Зберігач» не є розпорядником акцизного складу, не підпадає під визначення платника акцизного податку у розумінні п.п.212.1.15 п.212.1. ст.212 Кодексу та у нього не виникає обов’язку щодо реєстрації акцизних накладних.
Щодо обов’язку Товариства зареєструватись платником акцизного податку, якщо закупівля і використання пального здійснюється виключно для власних виробничих потреб і не здійснюється реалізація пального (передача права власності або розпорядження) третім особам повідомляємо наступне.
Суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.
Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, до початку здійснення реалізації пального.
Абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
У випадку, коли придбане підприємством пальне використовується виключно для власних потреб, обов'язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
У разі якщо підприємство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам, чи здійснення будь-яких інших операцій з пальним на митній території України, які перелічені в абзаці другому пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН) згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.
Щодо наявності ліцензій або інших дозвільних документів при здійсненні операцій з пальним повідомляємо, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Функції контролюючих органів викладені у ст.191 Податкового Кодексу України. Згідно з вимогами цього пункту державна фіскальна служба не здійснює ліцензування інших видів господарської діяльності, крім діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами ( п.п. 191.1.13. п. 191.1 ст.19 Кодексу).
В той же час звертаємо увагу, що основним документом, який регулює порядок відпуску, зберігання ПММ для транспортних засобів, є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпалива та енергетики України, Мінекономіки України, Мінтранспорту та зв'язку України, Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155 (далі - Інструкція N281). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Основним законодавчим актом, що регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності є Закон України від 02.03.2015 №222- VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності».
З метою отримання роз’яснення щодо обов’язковості придбання ліцензії при здійсненні операцій з пальним вам необхідно звернутися до відповідного органу ліцензування, визначеного вимогами цього Закону та нормативними актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на виконання цього Закону.