Як агровиробники відображають МПЗ у звітності з податку на прибуток при переході на «особливий» річний період?

Головне управління ДПС у Запорізькій області, опубліковано 29 квітня 2026 о 10:10 Розділ: Новини

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім, зокрема:

виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (підпункт 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 ПКУ);

Згідно з підпунктом «б» пункту 137.5 статті 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для виробників сільськогосподарської продукції.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 пункту 49.18. статті 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь передбачено пунктом 141.9 статті 141 ПКУ.

Підпунктом 141.9.1 пункту 141.9 статті 141 ПКУ визначено, що платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

Порядок зарахування сум податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплачених протягом податкового (звітного) року, у зменшення суми загального мінімального податкового зобов’язання регламентується підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 ПКУ. Суми податків, що враховуються у зменшення загального мінімального податкового зобов’язання залежать від частки сільськогосподарського товаровиробництва у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку.

Так, відповідно до підпунктів 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

податок на прибуток підприємств;

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;

рентна плата за спеціальне використання води;

20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

Мінімальне податкове зобов’язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 38 прим. 1.1.4 пункту 38 прим. 1.1 статті 38 прим. 1 ПКУ).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.

Отже, платник податку, який з 01.07.2025 перейшов на «особливий» річний податковий період, передбачений для виробників сільськогосподарської продукції (01.07.2025 - 30.06.2026) з метою визначення загального мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік повинен подати:

у складі річної Декларації за період перебування на загальній системі оподаткування з 01.01.2025 по 30.06.2025 (за ідентифікатором форми J01001) додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у зменшення якого врахувати суми податків, зборів та платежів, визначені підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 ПКУ, та сплачені протягом періоду з 01.01.2025 по 30.06.2025;

у складі річної Декларації за період перебування з 01.07.2025 по 30.06.2026 (за ідентифікатором форми J01005) додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у зменшення якого врахувати суми податків, зборів та платежів, визначені підпунктами 141.9.2 – 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 ПКУ, та сплачені протягом періоду з 01.07.2025 по 30.06.2026.

При цьому зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки станом на 01.01.2025.

Відповідно до пункту 67 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 пункту 38 прим. 1.1 статті 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,057.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44158