Оскільки звільнення, передбачене підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ, поширюється на земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності, то у разі тимчасового припинення діяльності земельний податок справляється на загальних підставах.
При цьому, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю, в тому числі земельний податок, не нараховується та не сплачується з урахуванням норм розділу ХІІ та підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення діяльності.
Тимчасове припинення діяльності означає припинення провадження заявлених при реєстрації видів діяльності, що свідчить про те, що земельна ділянка не використовується для господарської діяльності.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ).
Підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ; скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб (пункт 37.3 статті 37 ПКУ).
Нагадуємо, з першого січня 2026 року почали діяти норми, встановлені рішенням Запорізької міської ради від 17.12.2025 № 87 «Про внесення змін до рішення міської ради від 19.11.2025 № 48 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було вирішено встановити на території м. Запоріжжя з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року розміри орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності, що надані у користування фізичним особам, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки землі. З рішенням можна ознайомитися за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/281979-pro-vnesennia-zmin-do-risennia-miskoyi-radi-vid-19112025-48-pro-vstanovlennia-rozmiru-orendnoyi-plati-za-zemliu.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43707