Особа, яка має посвідчення особи з інвалідністю в наслідок війни III групи, має право на податкову соціальну пільгу у розмір 150 відсотків суми ПСП, як для учасника бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, за умови подання заяви про застосування пільги, копії посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документа, який підтверджує участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Підпунктом "е" підпункту 169.1.3 та підпунктом 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 ПКУ передбачено застосування податкової соціальної пільги для доходів у формі заробітної плати, у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150 відсотків ПСП, а для осіб з інвалідністю в наслідок війни І-ІІ групи – 200 відсотків ПСП.
Відповідно до підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги".
Відповідно до підпункту 7 пункту 5 постанови № 1227 учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 пункту 169.1 статті 169 ПКУ, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 затверджено, зокрема, Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, Порядок формування та відображення електронного посвідчення ветерана, проведення його перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, зразки посвідчень та нагрудних знаків, що видаються ветеранам війни.
Згідно з пунктом 2 Порядку посвідчення ветерана – один із таких документів у паперовій формі, виданий за бажанням особи, щодо якої створено реєстрову інформацію про наданий відповідний статус згідно із статтями 6 – 10 прим. 1 Закону № 3551, яку внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни: посвідчення учасника бойових дій; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; посвідчення учасника війни; посвідчення члена сім'ї загиблого; посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України.
Водночас, абзацом першим пункту 19 Порядку встановлено, що особам, які мають право на отримання кількох посвідчень ветерана відповідно до Закону № 3551, видається лише одне посвідчення ветерана за їх вибором, а інформація про наявність іншого правового статусу підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, оформленим відповідно до вимог пункту 15 Положення про Єдиний державний реєстр ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 700.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44652