Камеральна перевірка декларації платника єдиного податку: яка відповідальність за заниження податкового зобов’язання?

Головне управління ДПС у Запорізькій області, опубліковано 21 вересня 2026 о 10:11 Розділ: Новини

Якщо під час камеральної перевірки Декларації контролюючим органом було виявлено заниження податкового зобов’язання з єдиного податку фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку третьої групи (у т. ч., якщо платником сума єдиного податку була сплачена у повному обсязі), то до такого платника контролюючий орган застосовує штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірах, визначених пунктами 123.1 – 123.3 статті 123 ПКУ.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі, зокрема, даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. 

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень, складається акт.

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити, зокрема, суму грошових зобов’язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПКУ, –

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 статті 123 ПКУ, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Встановлено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є самостійне виправлення платником податків помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44702