Авансовий платіж за операціями з імпорту товарів: як здійснюється валютний нагляд?

Головне управління ДПС у Запорізькій області, опубліковано 22 вересня 2026 о 12:55 Розділ: Новини

ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування за експортною операцією авансового платежу, отриманого від нерезидента за інвойсом № 1 в рахунок поставки товару за інвойсом № 2, в межах одного договору з нерезидентом, а також в межах різних експортних договорів з одним і тим самим нерезидентом за відсутності ознак штучного дроблення операцій і використання зарахування заборгованості з метою обходу валютних обмежень, встановлених НБУ. 

Водночас зазначаємо, що остаточні висновки щодо наявності чи відсутності порушень валютного законодавства за результатами здійснених валютних операцій можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій на підставі всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались. 

Валютним наглядом є система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства. 

Суб’єктами валютних операцій є резиденти та (або) нерезиденти, які здійснюють валютні операції. 

Тобто, валютний нагляд здійснюється за валютними операціями, які мають ознаки, визначені у пункті 1 частини першої статті 1 Закону № 2473, а не за «інвойсами». 

Національний банк України наділений правом встановлення: 

граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 

винятків та (або) особливостей запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України; 

мінімальних граничних сум операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону № 2473 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. 

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. 

Граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений у статті 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. 

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44238