Мінімальне податкове зобов'язання: правила розрахунку та декларування

Головне управління ДПС у Запорізькій області, опубліковано 20 жовтня 2026 о 14:23 Розділ: Новини

Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) є ефективним інструментом забезпечення податкового навантаження від використання сільськогосподарських угідь. Розповідаємо про ключові правила обчислення, застосування перехідних норм та декларування МПЗ власниками і користувачами землі.

МПЗ – це мінімальна сума податкових зобов'язань, пов'язана з володінням або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. Сума МПЗ визначається щодо кожної ділянки окремо.

МПЗ визначають власники та/або користувачі земельних ділянок.

У разі переходу права власності або користування протягом року МПЗ розраховується пропорційно: для попереднього землекористувача – за період до місяця припинення права, а для нового – починаючи з місяця набуття такого права (за умови державної реєстрації).

Якщо агровиробник користується землею фізичних осіб без укладеного договору оренди та без держреєстрації, обов'язок сплачувати МПЗ залишається за власником такої земельної ділянки.

Для земельної ділянки, нормативну грошову оцінку (НГО) якої проведено, МПЗ визначається за формулою: МПЗ = НГОд ? К ? М / 12, де:

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації

К – коефіцієнт (починаючи з 2025 року і до кінця року, в якому буде припинено воєнний стан, застосовується сталий коефіцієнт 0,057);

М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді або користуванні.

У період дії воєнного стану сума МПЗ за рік не може становити менше:

- 700 грн з 1 гектара – загальний мінімум;

- 1400 грн з 1 гектара – для ділянок, де частка ріллі становить 50% і більше.

Зазначені мінімальні ліміти (700/1400 грн) не застосовуються до земельних ділянок, розташованих на територіях можливих бойових дій або тимчасової окупації (згідно з офіційним Переліком, затвердженим наказом Мінрозвитку № 376). Під час розрахунку суму за формулою обов'язково порівнюють із мінімально допустимим значенням та обирають більшу.

МПЗ не означає, що платник повинен додатково сплатити всю розраховану суму МПЗ незалежно від уже сплачених податків. Механізм передбачає порівняння розрахованого МПЗ із сумою податків, зборів та витрат на оренду земельних ділянок.

Отже, МПЗ фактично визначає мінімальний рівень податкового навантаження, пов'язаного із використанням сільськогосподарських земель.

Платники єдиного податку відображають розрахунок загального МПЗ у спеціальних додатках до податкових декларацій (окремо щодо кожної ділянки із зазначенням площі, нормативної грошової оцінки, коефіцієнта та періоду користування):

- Платники єдиного податку ІІІ групи – у додатку "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" до декларації.

- Платники єдиного податку IV групи – у Додатку 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" до декларації.

Більше інформації: https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ediniy-podatok/yuridichni-osobi/ediniy-podatok-dlya-platnikiv-tretoi-grupi/osoblivosti-spravlyannya/1058189.html