Правила користування єдиним рахункомРозділ: Новини
Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Платники податків добровільно за власним бажанням приймають рішення щодо використання єдиного рахунку.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подає платник податків в електронній формі через електронний кабінет.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.
Єдиний рахунок не може використовуватися для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з ПДВ, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, в Казначействі на ім'я ДПС відкривається єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Мінфіном.
Після відкриття єдиного рахунка інформація щодо його реквізитів стане доступною в електронному кабінеті.
ДПС на підставі повідомлення про використання єдиного рахунка не пізніше наступного робочого дня після його подання платником включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилкових або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.
Внесення (перерахування, надходження, сплата, зарахування) коштів платником податку на єдиний рахунок, вважається внесенням (перерахуванням, надходженням, сплатою, зарахуванням) коштів таким платником податку до бюджету.
Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується Податковим органом щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань відповідно до пункту 351.8 ПКУ з дотриманням черговості сплати.
Згідно із встановленою черговістю сплати у першу чергу погашається недоїмка з єдиного внеску.
Поповнення єдиного рахунку може здійснюватися платником виключно з рахунку, відкритого в установі банку, тобто у безготівковій формі.
Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити: - витрати часу на формування платіжних доручень, - кількість формування платіжних доручень, - кількість помилково сплачених грошових зобов’язань, - дозволить уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.
Законодавчо-нормативні акти для впровадження єдиного рахунку:
- Закон України від 04.10. 2019 № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- Закон України від 13.04. 2020 № 559-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;
- постанова КМУ від 29.04.2020 № 321 «Про затвердження Порядку Функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» .