Застосування РРО: відповіді на запитання
Головне управління ДПС у Запорізькій області , опубліковано 09 грудня 2021 о 14:57 Розділ: Новини
Під час вебінару щодо особливостей застосування РРО ми не встигли відповісти на декілька запитань, які слухачі надіслали у коментарях.
Як і обіцяли, відповідаємо (запитання наводимо без змін, аби ви могли впізнати свої).
1. «ФОП на гр.2 діяльність готельний бізнес. РРО потрібний?»
Обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Не відносяться до розрахункових операцій у розумінні Закону №265 та не потребують застосування РРО або ПРРО розрахунки за товари (послуги) через:
- установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок;
- безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
- платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.
Якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання споживачем, як можливого способу оплати, лише реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, або за рахунком-фактурою, що є аналогічною тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або програмних РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.
В інших випадках застосування РРО або ПРРО є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, крім платників єдиного податку першої групи.
2. «Хто може не застосовувати? Якщо на розрахунковий рахунок сплата, потрібен РРО або ПРРО?»
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Не відносяться до розрахункових операцій у розумінні Закону №265 та не потребують застосування РРО або ПРРО розрахунки за товари (послуги) через:
- установу банку шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок;
- безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
- платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку,
Якщо оплату здійснено через банківські системи обслуговування за умови використання споживачем, як можливого способу оплати, лише реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010, або за рахунком-фактурою, що є аналогічною тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або програмних РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.
3. «Чи потрібно реєструвати КОРО у ДПС, загальна система та єдиний податок? Чи взагалі потребує ведення?»
КОРО потрібно реєструвати та вести у випадках, зазначених у Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547.
Так, згідно з п. 1 гл.1 р. ІІ Порядку ведення КОРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані зареєструвати КОРО.
Ця вимога не розповсюджується на тих суб’єктів господарювання, які прийняли рішення про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Такі суб’єкти господарювання можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування (якщо вони використовували КОРО на РРО). У цьому разі вони не зможуть здійснювати розрахункові операції у період відключення електроенергії або виходу з ладу РРО.
4. «Якщо використовувати для оплати в магазині лише термінал і не приймати готівку, потрібен РРО?»
Суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, з використанням платіжного терміналу, платіжний термінал повинен бути поєднаним з реєстратором розрахункових операцій.
При цьому фіскальний касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити.
Сліп з терміналу не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265.
5. «Доброго дня, потрібно вести облік первинних документів 2 група, роздрібна торгівля?»
26 листопада 2021 року набрав чинності наказ МФУ від 03.09.2021 №496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку».
Порядок №496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону про РРО зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого підприємця.
Порядок № 496 не поширюється на платників єдиного податку І групи.
Щодо платників єдиного додатку ІІ групи, то Порядок № 496 застосовується платниками, які здійснюють:
реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
6. «ФОП 2гр. Един.налога, который занимается пассажирскими перевозками должен устанавливать РРО? От какой суммы дохода предусмотрена обязательная установка РРО?»
Пунктом 6 ст. 9 розд. ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.
Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
Відповідно до ст. 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» із змінами та доповненнями документ для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 25.05.2006 № 503 затверджені Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування.
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, у разі проведення розрахунків з використанням талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, РРО та/або ПРРО не застосовують.