Чи може ФОП погасити податковий борг не через поточний рахунок, а власними коштами як фізична особа?

Головне управління ДПС у Запорізькій області, опубліковано 27 липня 2022 о 11:30 Розділ: Новини

Джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність є будь-які власні кошти.

Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу ФОП або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.

Згідно з абзацом першим п. 35.2 ст. 35 ПКУ сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56), регулює порядок відкриття та закриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі – банки) поточних, вкладних (депозитних) рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) клієнтів банків (п.п. 1 п. 2 розд. І Інструкції № 492).

Відповідно до абзацу першого п. 5 розд. І Інструкції № 492 клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/ діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Водночас п. 4 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 зі змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.