Які документи є підтвердженням експорту робіт та послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності?

Головне управління ДПС у Запорізькій області, опубліковано 16 вересня 2022 о 12:00 Розділ: Новини

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ "Про валюту і валютні операції" (далі – Закон № 2473) та постановами Правління Національного банку України (далі – НБУ).

Відповідно до ст. 6 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону № 959. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону № 2473 у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акту, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Таким чином, документами, що підтверджують експорт робіт, послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності є документи, що засвідчують їх надання, зокрема, акт виконаних робіт (наданих послуг), рахунок (інвойс) тощо.