В який термін роботодавець зобов'язаний сплатити єдиний внесок з лікарняних, якщо Пенсійний фонд затримує виплату коштів?Розділ: Новини

Роботодавець зобов'язаний сплатити єдиний внесок з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.

Відповідно до абзаців сьомого та десятого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами. 

Пунктом 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, передбачено, що нарахування єдиного внеску платниками здійснюється відповідно до статті 7 Закону № 2464, порядок обчислення і сплати – відповідно до статті 9 Закону № 2464.

Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій ст. 7 Закону № 2464, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску платниками, зокрема, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464).

Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок (підпункт 6 пункту 3 розділу IV Інструкції № 449).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший частини восьмої статті 9 Закону № 2464).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (пункт 6 розділу IV Інструкції № 449).