Чи подає податковий агент декларацію з туристичного збору за квартал, в якому діяльність проводилася, проте послуги з розміщення надавалися тільки громадянам – неплатникам туристичного збору?
Головне управління ДПС у Запорізькій області , опубліковано 03 листопада 2023 о 12:50 Розділ: Новини
Якщо суб’єктом господарювання – податковим агентом протягом звітного кварталу господарська діяльність проводилася, проте послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) надавалися виключно фізичним особам, які не є платниками туристичного збору, то Декларація за такий звітний квартал не подається за умови наявності копій відповідних документів, що підтверджують належність таких фізичних осіб до кола осіб, визначених підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ.
Відповідно до підпункту 268.2.1 пункту 268.2 статті 268 ПКУ платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених підпунктом 268.5.1 пункту 268.5 статті 268 ПКУ.
Перелік осіб, які не можуть бути платниками туристичного збору, визначений підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ.
Підпунктом 268.6.1 пункту 268.6 статті 268 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.
Згідно з підпункту 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 ПКУ податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Водночас, пунктом 49.2 статті 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403), передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал. Невід’ємною частиною Декларації є додаток «Розрахунок № податкового зобов’язання з туристичного збору».
При цьому у колонці 3 «Загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі)» розділу І «Розрахунок податкових зобов’язань» Додатка до Декларації зазначається загальна кількість діб проживання (людино-діб) за весь звітний період по всіх місцях (ліжко-місцях) у розрізі внутрішнього та в’їзного туризму (без врахування осіб, які не є платниками туристичного збору згідно з підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ, та надали копії відповідних документів, що підтверджують їх належність до кола осіб, визначених підпунктом 268.2.2 пункту 268.2 статті 268 ПКУ).