Чи вважаються пільгою положення статті 283 ПКУ щодо несплати земельного податку за ділянки (у тому числі непридатні для використання у зв’язку з загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами) та чи подаються при цьому декларації з плати за землю?Розділ: Новини

Оскільки земельні ділянки, визначені статтею 283 ПКУ, не є об’єктом оподаткування земельним податком, тому положення щодо несплати земельного податку за земельні ділянки (у тому числі непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами), визначені статтею 283 ПКУ, не вважаються пільгою та не включені до довідників пільг.

При цьому за такі земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню відповідно до статті 283 ПКУ, не подаються податкові декларації з плати за землю.Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.

Відповідно до пункту 30.2 статті 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Податкові пільги визначені у Довіднику пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довіднику інших податкових пільг, які розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг. 

Статтею 282 ПКУ визначено перелік пільг щодо сплати земельного податку, а статтею 283 ПКУ перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Зокрема, відповідно до пункту 283.2 статті 283 ПКУ не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному ПКУ.

До об’єктів оподаткування земельним податком згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ відносяться:

земельні ділянки, які перебувають у власності;

земельні частки (паї), які перебувають у власності;

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.