Чи буде пеня за порушення граничних строків розрахунків на «незначну суму» незавершеної операції, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?

Головне управління ДПС у Запорізькій області, опубліковано 15 березня 2024 о 15:48 Розділ: Новини

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавств визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Частиною першою статті 13 Закону № 2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати:

- граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

- винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України;

- мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини другої та третьої статті 13 Закону № 2473, у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів:

- з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується;

- з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України», НБУ встановлює правила проведення банківських операцій, здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання і валютний нагляд, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, видає нормативно-правові акти щодо ведення валютних операцій; запроваджує заходи захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II Положення № 5 не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (підпункт 1 пункту 22 Положення № 5).

На сьогодні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, згідно з пунктом 14 прим. 2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022 року. 

Слід врахувати, що пунктом 14 прим. 3 Постанови № 18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14 прим. 2 Постанови № 18 не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України від 06 грудня 2019 року № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тисяч гривень).

Звертаємо увагу, що до 28.04.2020 відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» незначний розмір валютної операції – розмір валютної операції, який є меншим, ніж 150000 гривень. 

Порушення резидентами граничного строку розрахунків, встановленого згідно з частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті (частина восьма статті 13 Закону № 2473).

Звертаємо увагу, що нормативно-правовими актами НБУ не регулюється питання нарахування та зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків.

Нормами Закону № 2473 визначаються підстави для нарахування пені, а також підстави для зупинення і поновлення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків.

Зокрема, частиною шостою статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Також, частиною сьомою статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Отже, якщо на дату закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду, сума незавершеної операції є «незначною», тобто меншою ніж 400 тисяч гривень, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків не проводиться.

Водночас, у разі закінчення граничного строку розрахунків за операцією, яка підлягала валютному нагляду і сума незавершеної операції дорівнювала чи перевищувала 400 тисяч гривень, то нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків здійснюється до розміру суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Підстави для зупинення нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків визначено частинами шостою та сьомою статті 13 Закону № 2473.