Як в Електронному кабінеті внести зміни у розділ «Загальна інформація про платника» щодо об’єктів оподаткування, якщо там відображена недостовірна інформація?

Головне управління ДПС у Запорізькій області, опубліковано 02 квітня 2024 о 10:30 Розділ: Новини

Фізична особа у випадку відображення недостовірної інформації про об’єкти оподаткування у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою з метою проведення звірки, або до державного реєстратора, якщо помилка міститься у відомостях Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків.

Підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, зокрема, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476, Мін’юст подає ДПС відомості про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, із зазначенням прізвища, власного імені та по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), найменування юридичної особи та її податкового номера, адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера та коду адміністративно-територіальної одиниці, загальної та житлової площі нерухомого майна, виду спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної власності), розміру частки у праві спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної часткової власності), підстави виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Інформація про нерухоме майно, яка подається Мін’юстом до ДПС, формується за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» до повноважень суб’єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить, зокрема, забезпечення ведення Державного реєстру прав.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 26 Закону № 1952 у разі виявлення технічної помилки, допущеної під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема, помилки у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі, зокрема, заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості.

Частиною першою статті 10 Закону № 1952 визначено, що державним реєстратором є:

громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Мін’юстом, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

нотаріус;

державний, приватний виконавець – у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Суб’єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (пункт 2 частини першої статті 6 Закону № 1952).