Відповідно до пункту 70.5 статті 70 ПКУ та пункту 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається) (пункт 70.7 статті 70 ПКУ та пункт 1 розділу IX Положення № 822).
Облікова картка за ф. № 1ДР / Заява за ф. № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у ДРФО / внесення змін до ДРФО (після пред’явлення повертається) та її копії (пункт 3 розділу VII / пункт 1 розділу IX Положення № 822).
За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (пункт 9 розділу VII Положення № 822).
Стосовно посадових і службових осіб, які мають право посвідчувати довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.
Згідно з пунктом 1 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419, посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, відповідно до статей 245 і 1252 Цивільного кодексу України та статті 40 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат», мають право такі посадові, службові особи:
уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування – довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі – довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
командири (начальники) військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів – заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;
начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах.
Посадові, службові особи, які посвідчують заповіти і довіреності, керуються Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, а також Порядком № 419.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43702