Днями в Гуляйпільській державній податковій інспекції відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі головного державного інспектора Тетяни Марасіної на тему «Електронні сервіси податкової служби і новації в застосуванні РРО/ПРРО».
Пропонуємо ознайомитися із відповідями на запитання, які надійшли від платників.
Який порядок та термін реєстрації ПРРО?
Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій формується Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316603) в електронній формі, яка подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номеру ПРРО.
Який документ повинна надавати ФОП – платник ЄП, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, на вимогу покупців за продані товари (надані послуги) та яка передбачена відповідальність у разі ненадання відповідних документів?
Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
У разі ненадання на вимогу покупця відповідного документа фізичні особи-підприємці, які сплачують єдиний податок, притягуються до відповідальності, передбаченої Законом України «Про захист прав споживачів».
Яким чином проводити через РРО та/або ПРРО попередню (авансову) оплату за товар (послугу), реалізацію товару з відстроченням платежу, остаточний розрахунок та повернення готівки?
Розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню авансову оплату за товар чи послугу проводяться через реєстратор розрахункових операцій із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів», або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».
Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
Водночас, в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість проведення через програмний РРО попередньої (авансової) оплати за товар (послугу), реалізації товару з відстроченням платежу.
Чи мають право суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій?
При продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, мають право використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій, без використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО.
Гуляйпільська ДПІ