Якщо платник єдиного податку четвертої групи передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення або земель водного фонду в користування іншому суб’єкту господарювання, зокрема, платнику єдиного податку четвертої групи, неплатнику єдиного податку четвертої групи або фізичній особі та здійснює державну реєстрацію передачі права користування такими земельними ділянками, то такі земельні ділянки є об’єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи для суб’єкта господарювання, якому передані такі земельні ділянки.
Разом з тим, у разі переходу права власності або права користування на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника (користувача) до іншого власника (користувача) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, податкові зобов’язання щодо такої земельної ділянки визначаються для попереднього власника (користувача) за період з 01 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності (користування) на таку земельну ділянку, і для нового власника (користувача) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального мінімального податкового зобов’язання кожного з таких власників (користувачів).
При цьому використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.
Відповідно до абзацу першого пункту 292 прим. 1.1 статті 292 прим. 1 ПКУ об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Об’єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є, зокрема, земельні ділянки, отримані на умовах оренди, суборенди, емфітевзису.
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п’ята статті 6 Закону № 161).
Статтями 125, 126 ЗКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з абзацом сьомим пункту 2 частини першої статті 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44425