Внесок засновника як додатковий капітал: наслідки обліку у підприємства – платника єдиного податку

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 № 290.

Так, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Рахунок 42 "Додатковий капітал" призначено, зокрема, для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

За кредитом рахунку 42 "Додатковий капітал" відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни (Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом МФУ від 28.03.2013 № 433).

Отже, для цілей бухгалтерського обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що приводить до збільшення власного капіталу та при цьому не приводить до збільшення доходу підприємства.

Таким чином, внесення грошових коштів засновниками як додатковий капітал без зміни розміру статутного капіталу не включається до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи).

Зазначене роз’яснено листом МФУ від 08.12.2019 № 11210-09-62/32343.