Матеріальна допомога від роботодавця: особливості оподаткування

Якщо виплата матеріальної допомоги роботодавцем має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, та її виплата передбачена положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума включається до загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковується за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб), то її оподаткування регулюється п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ.

Згідно п.п. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 2940 гривень).

Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку з відповідним оподаткуванням.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем яка сукупно у 2020 році не перевищує - 2940 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%) на загальних підставах.