Підприємці повинні мати первинні документи щодо понесених витрат

Підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів (п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

При цьому, ПКУ визначено максимальні обсяги доходів, що дозволяють перебувати платникам податків на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності в залежності від групи єдиного податку.

У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником єдиного податку, такий платник виключається з реєстру платників єдиного податку та переводиться на загальну систему оподаткування, з обов'язковим веденням обліку як доходів так і витрат.

Для підприємців на загальній системі оподаткування об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Тобто, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Отже, необхідність отримання у постачальників документів, що підтверджують походження товарів та витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності, виникає навіть тоді, коли ведення обліку придбаних товарів та витрат не передбачено ПКУ.