Особливості оподаткування податком на прибуток платників, які тимчасово переходили на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, та з 01 серпня 2023 року повернулися на сплату податку на прибуток

Пунктом 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено особливості переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

Платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (підпункт 9 прим. 1.3.1 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з підпунктом 9 прим. 1.3.2 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік, не перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється річний звітний період.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік, перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період.

Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 ПКУ обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди 2023 року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку (підпункт 9 прим. 1.3.3 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 9 прим. 1.3.4 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податку для цілей розрахунку амортизації відповідно до положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПКУ враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку та під час сплати єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 ПКУ (у тому числі під час перебування на сплаті єдиного податку).

Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно із статтею 138 ПКУ та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати єдиного податку. При цьому при визначенні мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, введених в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку, враховуються також положення пункту 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до підпункту 9 прим. 1.3.5 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей застосування у 2023 році пункт 140.2 статті 140 ПКУ:

не враховуються нараховані у бухгалтерському обліку під час перебування на сплаті єдиного податку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами;

не враховуються суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за період перебування на сплаті єдиного податку;

сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу визначаються як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок звітного періоду визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та на кінець відповідного звітного податкового періоду з цього податку з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 статті 140 ПКУ.

Для цілей застосування у 2023 році підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 пункту 140.5 статті 140 ПКУ не враховується вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку (підпункт 9 прим. 1.3.6 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПКУ не враховується сума роялті, відображена у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку за періоди перебування на сплаті єдиного податку (підпункт 9 прим. 1.3.7 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.4.6 пункту 140.4 та підпункту 140.5.8 пункту 140.5 статті 140 ПКУ не враховуються суми дооцінки та уцінки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за періоди перебування на сплаті єдиного податку (підпункт 9 прим. 1.3.8 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).