Що таке "електронні гроші" з метою застосування пункту 291.6 статті 291 Податкового кодексу України?

Відповідно до пункту 291.6 статті 291 ПКУ платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Нормами ПКУ не визначено терміну "електронні гроші".

Поряд з цим, згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX "Про платіжні послуги" електронні гроші – одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов'язанням такого емітента електронних грошей.

Постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" з 24 лютого 2022 року Національний банк України тимчасово призупинено операції з випуску та розповсюдження електронних грошей, поповнення електронних гаманців електронними грошима.