Чи може платник податку на прибуток, який повернувся зі спрощеної системи оподаткування, зменшити фінрезультат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалася у нього до переходу на спрощену систему?

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Згідно з абзацом першим підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.

Показник рядка 04 «Об’єкт оподаткування» Декларації може мати як позитивне так і від’ємне значення.

Зменшення фінансового результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Відповідно до пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених, зокрема, абзацами другим і третім підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПКУ.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 ПКУ).

Поряд з цим, підпунктом «а» пункту 137.5 статті 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для платників податку на прибуток, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.

Слід зазначити, що оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених підпунктом 9.12 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Зокрема, абзацом четвертим підпункту 9.12 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному пунктом 140.4 статті 140 ПКУ.

Оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням особливостей визначених підпунктом 9 прим. 1.3 підпункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з підпунктами 9 прим. 1.3.1 та 9 прим. 1.3.2 підпункту 9 прим. 1 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік, не перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється річний звітний період.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік, перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період.
Таким чином      платник податку на прибуток, який повернувся зі спрощеної системи оподаткування (єдиний податок за ставкою 3 або 5 відсотків), сплачує податок на прибуток на підставі Декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, та визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Тому, такий платник податку на прибуток, який повернувся зі спрощеної системи оподаткування (за ставкою 3 або 5 відсотків), не має права зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалася у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Що стосується платника податку на прибуток, який тимчасово використовував особливості встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (єдиний податок за ставкою 2 відсотки), то такий платник після повернення на загальну систему (у т. ч., якщо повернення відбулося в наступному році) має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалася у нього до переходу на спрощену систему оподаткування.