На яку дату визначається ціна зіставних операцій з метою застосування будь якого з методів встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу ”витягнутої руки”, та чи потрібно переглядати ціну кожного року, якщо договір укладено на кілька ро

Згідно з підпунктом 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» здійснюється за одним із таких методів:

порівняльної неконтрольованої ціни (підпункт 39.3.1.1 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ);

ціни перепродажу (підпункт 39.3.1.2 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ);

«витрати плюс» (підпункт 39.3.1.3 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ);

чистого прибутку (підпункт 39.3.1.4 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ);

розподілення прибутку (підпункт 39.3.1.5 підпункту 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ).

Відповідно до підпункту 39.3.4.1 підпункту 39.3.4 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ метод ціни перепродажу полягає у порівнянні валової рентабельності від перепродажу товарів (робіт, послуг), придбаних у контрольованій операції, з валовою рентабельністю від перепродажу товарів (робіт, послуг), яка отримується у зіставних неконтрольованих операціях.

Метод «витрати плюс» полягає у порівнянні валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником рентабельності у зіставних неконтрольованих операціях (підпункт 39.3.5.1 підпункту 39.3.5 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ).

Згідно з підпунктом 39.3.6.1 підпункту 39.3.6 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ метод чистого прибутку полягає у порівнянні відповідного фінансового показника рентабельності у контрольованій операції (чистого прибутку на основі відповідної бази (витрати, продаж, активи) або показника рентабельності операційних витрат) з відповідним показником рентабельності у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

Відповідно до підпункту 39.3.7.1 підпункту 39.3.7 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ метод розподілення прибутку полягає у виділенні кожній особі, що бере участь у контрольованій (контрольованих) операції (операціях), частини загального прибутку (або збитку), отриманого за результатами здійснення такої операції, яку б інша непов’язана особа отримала від участі у зіставній (зіставних) неконтрольованій (неконтрольованих) операції (операціях).

Підпунктом 39.3.3.4 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ передбачено, що для контрольованих операцій з сировинними товарами встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється за методом порівняльної неконтрольованої ціни.

Згідно з підпунктом 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Абзацами першим – сьомим підпункту 39.3.2.1 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ передбачено, що відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції, крім випадків, коли ПКУ визначені вимоги щодо обов’язковості застосування конкретного методу встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» для контрольованих операцій певного виду.

Найбільш доцільний метод трансфертного ціноутворення обирається з урахуванням таких критеріїв:

доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

ступеня зіставності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань зіставності, якщо такі застосовуються, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Платник податку з урахуванням зазначених критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, однак у разі, якщо існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни, і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни.

У разі якщо з урахуванням таких критеріїв метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс» та метод чистого прибутку або розподілення прибутку можуть застосовуватися платником податку з однаковою надійністю, застосовується метод ціни перепродажу або метод «витрати плюс».

Отже, ПКУ передбачена можливість застосування багатьох фінансових показників для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». 

Згідно з підпунктом 39.3.2.2 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ якщо під час застосування методів трансфертного ціноутворення порівняння ціни або рентабельності в контрольованій операції проводиться з цінами або показниками рентабельності кількох зіставних неконтрольованих операцій або юридичних осіб, які не здійснюють операції з пов’язаними особами, обов’язково використовується діапазон цін (рентабельності).

Абзацом четвертим підпункту 39.3.2.3 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ передбачено, що порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани діапазону цін (рентабельності) затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 381 затверджено Порядок розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей трансфертного ціноутворення.

Абзацом п’ятим підпункту 39.3.2.3 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 розділу I ПКУ визначено, що застосування для цілей оподаткування медіани діапазону цін (рентабельності) здійснюється за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Враховуючи викладене, порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Щодо питання необхідності переглядати ціну кожного року, якщо договір укладено на кілька років, і ціна не змінюється повідомляємо.

Пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

У статті 1 розділу I Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) – домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

ПКУ не регулює порядок договірних відносин між суб’єктами, зокрема, щодо визначення цін на товари (послуги). Суб’єкт господарювання може реалізовувати товари ⠀(роботи, послуги) за договірною ціною, у тому числі, й у контрольованих операціях, що відповідає принципу свободи підприємницької діяльності. Разом з тим, як встановлено нормою підпункту 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 розділу I ПКУ, обсяг оподатковуваного прибутку в контрольованих операціях платник податку повинен визначати відповідно до принципу «витягнутої руки».