Протягом якого строку після демобілізації ФОП – платник єдиного податку, мобілізований під час воєнного стану, зобов'язаний сплатити єдиний податок?

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 295.1 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Слід зазначити, що пунктом 11 підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 ПКУ).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ.

Згідно з абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Порядок № 225).

Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов'язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 пункту 102.6 статті 102 глави 9 розділу II ПКУ, однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", або перебування в підрозділах територіальної оборони (підпункт 4 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 225).

Абзацом чотирнадцятим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Враховуючи те, що положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ поширюються, у т. ч. на платників податків, які мобілізовані, то фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої – третьої груп, який мобілізований протягом дії воєнного стану в Україні, та не має можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо, зокрема, сплати єдиного податку, зобов'язаний виконати його протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку першої – третьої груп демобілізований до закінчення дії воєнного стану та у нього відновилася можливість виконання податкового обов'язку, така особа має сплатити єдиний податок протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей. 

Водночас, відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку, які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV "Спеціальні податкові режими" ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).