Які обмеження встановлені при здійсненні безготівкових розрахунків?

Нормами постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 "Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)" передбачено поступове запровадження обов'язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Так, 1 січня 2024 року вступає в дію підпункт 2 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб'єктів господарювання, що в обов'язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги):

з 1 січня 2024 року – наявність POS-терміналів стає обов'язковою у населених пунктах з чисельністю від 5 до 25 тисяч осіб;

з 1 січня 2025 року – POS-термінали знадобляться у населених пунктах з населенням менш менше ніж 5 тисяч осіб.

Водночас, запровадження обов'язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.

Разом з тим, відповідно до статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX "Про платіжні послуги" торговцям забороняється:

у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої статті 38 Закону № 1591;

встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами. 

При цьому, торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.