Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів) нерезиденту?

, опубліковано 24 січня 2024 о 17:02

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Згідно з підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 ПКУ нерезиденти – це:

іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ;

дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

фізичні особи, які не є резидентами України.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у пункті 141.4 статті 141 ПКУ.

Для цілей пункту 141.4 статті 141 ПКУ під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів згідно з підпунктом «ї» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ.

Резидент, у тому числі фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статтті 141 ПКУ).

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
              Пс = СД*100/(100 – СП) – СД, де:
              Пс – сума податку до сплати;
              СД – сума виплаченого доходу;
              СП – ставка податку, встановлена підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ.

Отже, у разі якщо юридична особа-резидент здійснює операції з надання безповоротної допомоги у вигляді товарів, робіт чи послуг нерезиденту України, то така операція оподатковується, виходячи з розрахунку, наведеному у підпункті 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, та сплачується резидентом під час надання такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.

Згідно з підпунктом 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПКУ фінансовий результат податкового звітного періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПКУ.

При цьому зазначаємо, що для платників податку, які оподатковувались за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, передбачено використання відповідної податкової пільги на період до 31 грудня 2021 року.

Таким чином, якщо нерезидент сплачує податок на прибуток із суми безповоротної допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до вимог підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, то платник податку – резидент України не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої безповоротної допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) відповідно до вимог підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПКУ.

Водночас, у разі якщо нерезидент підпадає під визначення кола нерезидентів відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, то операції з надання безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) такому нерезиденту підпадають під визначення контрольованих операцій за умови досягнення критеріїв, встановлених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ.

При цьому для цілей статті 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 ПКУ, застосовуються положення підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Крім того, відповідно до підпункту 140.5.5 прим. 1 пункту 140.5 статті 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), реалізованих, зокрема, на користь:

нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги підпункту 140.5.5 прим. 1 пункту 140.5 статті 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, але без подання звіту.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатне надання товарів, робіт, послуг з метою оподаткування прирівнюється до продажу (реалізації) товарів.

Тобто, у разі недосягнення вартісних критеріїв контрольованості, резидент України, що здійснює операцію з безоплатного надання товарів, робіт, послуг, нерезиденту, який зареєстрований у державі (на території), включеній до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ або організаційно-правова форма якого включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості таких товарів, робіт, послуг.