Розпорядження про анулювання ліцензії на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) приймається:
на третій робочий день з дня отримання такої заяви щодо ліцензії на виробництво пального;
у строк не більше одного місяця із дня надходження заяви щодо ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
Відповідно до статті 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензія на виробництво пального анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.
Розпорядження про анулювання ліцензії приймається на третій робочий день з дня отримання заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) про анулювання своєї ліцензії.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному вебсайті органу ліцензування (стаття 3 Закону № 481).
Ліцензія на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним анулюється згідно з статтею 15 Закону № 481 шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку (стаття 15 Закону № 481).
При цьому, частиною першою статті 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» встановлено, зокрема, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.