Чи оподатковуються доходи нерезидента у вигляді процентів за кредитами, якщо такі проценти не виплачуються нерезиденту, а зараховуються в погашення зустрічних однорідних вимог?

Відповідно до абзацу першого підпункту 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 ПКУ проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Згідно з підпунктом «а» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України відносяться проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Абзацом першим підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Тобто, нормою підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ визначено обов’язок платника податку утримувати та сплачувати податок з доходу нерезидента із джерелом його походження з України під час його виплати.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачена можливість припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Також, згідно зі статтею 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити ЦКУ, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з абзацом третім підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, зокрема, якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
              Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:
              Пс – сума податку до сплати;
              СД – сума виплаченого доходу;
              СП – ставка податку, встановлена підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ.

Отже, у разі якщо проценти не виплачуються нерезиденту, а зараховуються в погашення зустрічних однорідних вимог, дохід нерезидента підлягає оподаткуванню, виходячи із розрахунку відповідно до вимог підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПКУ.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42081