Відповідно до підпункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій  щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

Згідно з абзацом другим пункту 12.3 статті 12 ПКУ на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в складі податку на майно належить до місцевих податків (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та підпункт 265.1.1 пункту 265.1 статті 265 ПКУ).

Згідно з положеннями підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішеннями органів місцевого самоврядування залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. 

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 4 до додатків до Декларації у графі 2 «Код типу об’єкта» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) до Декларації зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573.

У разі якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Національним класифікатором НК 018:2023, то обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.

Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507 діяв до 01.01.2024 року та у структурі коду містив підклас, який у Національному класифікаторі НК 018:2023 відсутній. 

У разі, якщо в рішенні органу місцевого самоврядування на 2025 рік ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняті згідно із Класифікатором ДК 018-2000, тобто у розрізі підкласів, то:

у графі 2 «Код типу об’єкта» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) до Декларації зазначається код класу об’єкта нерухомості (чотири символи, які є однаковим як для Національного класифікатора НК 018:2023, так і для Класифікатора ДК 018-2000), до якого відносився підклас об’єкта нерухомості згідно з рішенням органу місцевого самоврядування;

у графі 14 «Ставка (%)» додатка 1 (додатка 2) до Декларації зазначається ставка податку у відсотках, яка визначена рішенням органу місцевого самоврядування для підкласу об’єкта нерухомості.

Наприклад, якщо рішенням органу місцевого самоврядування в межах одного класу для різних підкласів встановлені різні ставки податку, то у графі 2 додатку 1(додатку 2) має бути зазначений однаковий код типу об’єкта, який відповідає класу об’єкта нерухомості, а у графі 14 зазначається ставка податку, встановлена рішенням органу місцевого самоврядування для підкласів об’єктів нерухомості.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42631