Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують іноземні доходи. Об’єктом оподаткування є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (підпункт 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу).
Порядок оподаткування іноземних доходів регулюється пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу, підпунктом 170.11.1 якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою податку на доходи фізичних осіб, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу, крім окремих випадків, передбачених підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу.
Відповідно до пункту 164.4 статті 164 Податкового кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Згідно з пунктом 13.5 статті 13 Податкового кодексу для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена Довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Отже, в даному випадку платник податку повинен подати податкову декларацію за наслідками 2024 року.