Підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.
Згідно з підпунктом 196.1.3 пункту 196 статті 196 ПКУ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до статті 1 Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) – грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Згідно з пунктом 2 статті 94 Закону № 1909 розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.
Оскільки послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, особа, яка виконує ремонт автомобіля, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за такою операцією.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу, податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ).
Правила складання зведеної податкової накладної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ визначено Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Отже, власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі пункту 198.5 статті 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією, та складає податкову накладну з типом причини «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42977