ФОП з окупованої території: чи можна списати борг з єдиного податку після анулювання реєстрації платника єдиного податку?

Територіальними податковими органами здійснюється списання безнадійного податкового боргу на виконання положень статті 101 ПКУ згідно з Порядком списання безнадійного податкового боргу платників, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2022 року за № 908/38244).

Згідно з положеннями ПКУ та Порядку № 220 списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Щодо фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, які не є померлою або визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, визнається безнадійним та списується такий податковий борг:

податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута, – станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (згідно з Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII);

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II ПКУ (1095 днів), – станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), – станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов’язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Щодо списання за строком давності слід додатково зазначити, що відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПКУ в разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті 102 ПКУ, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнений протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (за підставами іншими, ніж закінчення строку давності). 

Разом з тим, підпунктом 38.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87 – 101 ПКУ.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 ПКУ, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87 – 101 ПКУ.

Норми підпункту 38.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовуються з дати реєстрації зміни місця проживання ФОП податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання ФОП.

Необхідно при цьому зазначити, що від березня 2020 року було прийнято низку законодавчих актів, які зупиняли перебіг зазначеного вище строку давності.

Згідно з цими законодавчими актами строк давності зупинявся в такі періоди:

з 18.03.2020 по 17.03.2022 – відповідно до пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ для всіх платників податків;

з 07.03.2022 по 24.11.2022 – відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ для всіх платників податків;

у періоді з 07.03.2022 по 17.03.2022 – одночасно діяли пункт 52 прим. 2 і підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ для всіх платників податків;

з 17.03.2022 по 01.08.2023 – відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПКУ (з 17.03.2022 по 27.05.2022 норма діяла без виключень, а з 27.05.2022 по 01.08.2023 – з виключеннями щодо випадків, передбачених ПКУ);

у періоді з 17.03.2022 по 24.11.2022 – одночасно діяли підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ і пункт 102.9 статті 102 ПКУ;

з 24.11.2022 по 01.08.2023 – відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із статтею 116 ПКУ;

у періоді з 27.05.2022 по 01.08.2023 – пункт 102.9 статті 102 ПКУ діяв із виключеннями, передбаченими підпунктом 69.9 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ;

з 01.08.2023 – для груп платників з податковим боргом, який виник до 24.02.2022, згідно з підпунктом 69.40 пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Перебіг строку давності відновився:

для платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із статтею 116 ПКУ – із 24.11.2022 (період зупинення, який вираховується із загального строку давності податкового боргу – з 18.03.2020 по 24.11.2022);

для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов’язки (крім платників податків, визначених підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ), передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із статтею 116 ПКУ – із 01.08.2023 (період зупинення, який вираховується із загального строку давності податкового боргу – з 18.03.2020 по 01.08.2023).

Для платників податків, які визначені підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ і які мають податковий борг, що виник до 24.02.2022, перебіг строку давності не відновився.

Для платників податків, які визначені підпунктом 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ і які мають податковий борг, що виник після 24.02.2022, перебіг строку давності відновлено з 01.08.2023.

Отже, якщо ФОП перереєструвався на підконтрольну Україні територію, його податковий борг може бути визнано безнадійним та списано:

у разі визнання його банкрутом у встановленому КУПБ порядку та надходження до територіального органу ДПС ухвали суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка набрала законної сили (у цьому випадку подання заяви про списання податкового боргу від платника не вимагається, однак він може її подати за бажанням);

з підстави закінчення строку давності (1095 днів) з урахуванням зазначених вище періодів зупинення строку давності (заява ФОП також не є обов’язковою);

з підстави форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) – за заявою платника з наданням ним Сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

ФОП, який не перереєструвався на підконтрольну Україні територію, не має права на списання податкового боргу.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43428