Зменшення фінрезультату у 2025 році: чи можна врахувати проценти минулих років, якщо сума боргу не перевищує власний капітал більш ніж у 3,5 рази?

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій встановлено статтею 140 ПКУ.

Оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями встановлено пунктом 140.1 статті 140 ПКУ.

Під борговими зобов’язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.

Відповідно до пункту 140.2 статті 140 ПКУ для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених пунктом 140.1 статті 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 статті 140 ПКУ.

Власний капітал – різниця між активами і зобов’язаннями підприємства (пункт 3 розділу I Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73).

Для цілей пункту 140.2 статті 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із статтею 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, крім:

від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

різниці, визначеної пунктом 140.2 статті 140 ПКУ.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 статті 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 статті 140 ПКУ (пункт 140.3 статті 140 ПКУ).

Таким чином, для розрахунку обмежень, встановлених пунктом 140.2 статті 140 ПКУ, невраховані відсотки станом на 01.01.2025 зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми відсотків, нарахованих на користь нерезидентів у І кварталі 2025 року.

Отже, платник, у якого у звітному році сума боргових зобов’язань, визначена у пункті 140.1 статі 140 ПКУ, не перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 рази, має право зменшити фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді цього року на суму процентів, не врахованих у зменшення фінансового результату до оподаткування відповідно до пункту 140.3 статті 140 ПКУ, з урахуванням обмежень визначених у пункті 140.2 статті 140 ПКУ та зменшених на 5 відсотків (щорічно).

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43840