Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПКУ) визначено підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, зокрема, до безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов’язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки. 

Таким чином, до безнадійної заборгованості небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб: пов’язаних з таким кредитором; які перебувають з таким кредитором або перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки. 

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ встановлені пунктом 139.3 статті 139 ПКУ.

Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 ПКУ (підпункт 139.3.1 пункту 139.3 статті 139 ПКУ).

Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 ПКУ (підпункт 139.3.2 пункту 139.3 статті 139 ПКУ).

Відповідно до підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

2) на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 підпункту 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 ПКУ, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Згідно з підпунктом 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

2) на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ;

4) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списання у попередніх звітних періодах активу (заборгованості), який у звітному періоді набув ознак безнадійної заборгованості, визначених підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Таким чином, у разі списання небанківською фінансовою установою заборгованості (прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів) по кредитам фізичних осіб, які не пов’язані з таким кредитором та не перебувають (не перебували) з ним у трудових відносинах, фінансовий результат до оподаткування небанківської фінансової установи не збільшується на суму використання резерву для списання такої заборгованості.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43968