Відповідно до підпункту 14.1.114 прим. 2 пункту 14.1 статті 14 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній, зокрема, фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним МПЗ.

Згідно з абзацом першим пункту 297 прим. 1.1 статті 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами встановленими підпунктами 38 прим. 1.1.1, 38 прим. 1.1.2 пункту 38 прим. 1.1 статті 38 прим. 1 ПКУ та зазначається у Додатку 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.

МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалася та не сплачувалася, зокрема, плата за землю, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (абзац сьомий пункту 38 прим. 1.2 статті 38 прим. 1 ПКУ).

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим пункту 38 прим. 1.2 статті 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається, зокрема, плата за землю (абзац восьмий пункту 38 прим. 1.2 статті 38 прим. 1 ПКУ).

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим пункту 38 прим. 1.2 статті 38 прим. 1 ПКУ, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 01 січня 2023 року (абзац шостий підпункту 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Абзацом другим підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що починаючи з 01 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, який набрав чинності 20.03.2025, затверджено оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією».

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій (абзац третій підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Наказом № 376 затверджені, зокрема, перелік територій активних бойових дій (пункт 2 розділу І Переліку територій), територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (пункт 3 розділу І Переліку територій) та територій, тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ Переліку територій).

Слід зазначити, що на пункт 3 «Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси» розділу I Переліку територій дія підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ поширюється з 01 травня 2024 року, тобто починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 «Про внесення змін до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364», до останнього числа місяця, у якому завершено активні бойові дії.

Таким чином, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої та третьої групи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності та розташовані:

на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, – не визначають МПЗ (з урахуванням абзацу сьомого пункту 38 прим. 1.2 статті 38 прим. 1 та підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ), але подають Додаток 2 у складі Декларації за податковий (звітний) рік з декларуванням об’єктів оподаткування – кадастрових номерів, площ земельних ділянок (декларування з прочерками та «0»);

на територіях можливих бойових дій, визначених у пункті 1 розділу І Переліку територій, – визначають МПЗ та подають Додаток 2 у складі Декларації за податковий (звітний) рік.

Водночас, якщо земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, не використовувалися фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку другої або третьої групи у підприємницькій діяльності, то Додаток 2 у складі Декларації не подається.

Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=44056